Євген Трізна розповідає, радить і, водночас, застерігає…

Сьогоднішній консультант медичної сторінки Ратуші – Євген Трізна, психотерапевт вищої категорії, нарколог, голкорефлексотеpaпeвт. Провадить приватну практику. Люди, які мають проблему зі спиртним чи хочуть позбутися тютюнової залежності, можуть звернутися по допомогу до Євгена Миколайовича за адресою: вул. Природна, 6. Лікує пан Трізна за методом О. Р. Довженка, який полягає у введенні коду, що знімає потяг до алкоголю на рівні підсвідомості, забороняє споживання алкогольних напоїв на термін, що його встановлює сам пацієнт. Високу ефективність лікування за методом Довженка визнано не тільки в нашій країні, а й за кордоном – 90 % пацієнтів, завдяки методу Довженка, позбулися хворобливої залежності від спиртного. За умови, звичайно, якщо за справу береться фахівець – правдивий послідовник Довженка, яким і є мій сьогоднішній співрозмовник.

– Євгене Миколайовичу, скажіть відверто, що спонукало вас до цього інтерв’ю?

– Я 16 років не давав жодних рекам – повірте, роботи не бракує. Географічний діапазон моїх колишніх пацієнтів – від Львова до Сполучених Штатів Америки. Останнім часом до мене після заїжджих "фахівців" (з Києва, Харкова, Луцька) потрапляють дуже багато людей, лікованих ніби за методом Олександра Романовича Довженка. Фактично, і я наполягаю на цьому. «Гастролери» дискредитують цю одну з найбільш ефективних методик подолання алкогольної, тютюнової і наркотичної залежності, бо хворі й далі після такого «лікування», точніше – профанації лікування, залишаються зі своїми проблемами. Я вже не говорю про дурно викинуті кошти, зароблені важкою працею чи позичені спеціально на лікування.

– Скільки часу ви у медицині?

– Тільки приватною практикою займаюся вже 17 років. Наркологію вивчаю з 1980 року – коли закінчив медінститут. А з Довженком мене познайомив лікар-психіатр вищої категорії, завідувач Сімферопольським наркологічним центром Сергій Степанович Яновський – особистість, у галузі психіатрії компетентна і дуже шанована. Я є послідовником методу Довженка, на багаторічній практиці перевірив його ефективність і вважаю за по-трібне розповісти про це. Напевно, не відкрию таємниці, якщо скажу, що алкоголь є фактор ризику № 1 для здоров'я людини. Скорочення тривалості життя на 15 – 20 років, такі важкі патології, як інфаркт міокарда, гепатит і цироз печінки, ранні інсульти, гіпертонічна хвороба – всі негативні наслідки алкоголізму годі й перерахувати. А якщо ще й взяти до уваги деградацію особистості, пов'язані з цим проблеми у сім'ї...

– Що таке алкоголізм?

– Якщо говорити медичними термінами, то це залежність від алкоголю. Але для більшості громадян нашої держави це є, на жаль, способом життя. Якщо порівняти число людей, які колись, ще за радянських часів, приходили лікуватися від алкоголізму, з тим числом громадян, що звертаються по допомогу до наркологів тепер, то це виглядає просто катастрофічно. Значно розширився й віковий діапазон. Зараз дуже багато залежних від алкоголю молодих людей, яким 16-17 років, і навіть молодших. Також піднялася верхня вікова межа – до мене на лікування приходить чоловік, якому 75 років.

– Не таємниця, що є доволі велика категорія людей, які споживають щодня (наголошую – щодня!) 50 або й 100 грамів міцних напоїв. Тобто не йдеться про надмірне вживання – говоримо про помірне, але щоденне споживання 40-градусної "рідини ". І мотиви різні – хто у такий спосіб знімає стрес, хто заохочує себе до обіду чи до вечері, а хто перехиляє чарку, бо смакує або за компанію... Ці люди також є залежними від алкоголю?

– Медики вважають залежними від алкоголю людей, у яких виникає абстинентний синдром.

– Потреба похмелитися?

– Абсолютно правильно. Також залежною від алкоголю є людина, яка не може без нього обходитися. Однак зазначу, що розмежувати побутову пиятику і алкоголізм дуже проблематично. Дозволю собі провести таку паралель: якщо ви виноситимете з кімнати по одній речі, то певний час ніхто нічого й не помітить, але все одно, рано чи пізно, це таки впаде в око – і не тільки своїм, а й стороннім. А згодом – залишимося "у порожній кімнаті". І, на жаль, часто хворі наважуються звернутися до нарколога тільки у разі виникнення серйозних проблем – зі здоров’ям, в сім'ї або на роботі. До того часу алкоголік навіть не замислюється над наслідками зловживання, а від споживання спиртного дістає лишень задоволення. І говорити з пияком про те, що треба лікуватися, – марно, поки він сам цього не усвідомить.

– Що треба для того, щоб серйозно вдатися до лікування?

– Мій сеанс подібний до проповіді священика: людина годину сидить навпроти, дивиться мені в очі і слухає. І після того до неї приходить усвідомлення, що жити можна цілком інакше, крім того, зникає потяг до спиртного. Отож, по-перше, алкоголік має затямити необхідність лікування; по-друге, до початку лікування утримуватися від споживання алкогольних напоїв упродовж щонайменше двох тижнів; по-третє, своєю готовністю до лікування допомагати наркологові здолати хворобу.

– Чи є люди, які щоденно споживаючи алкоголь, не стають залежними від нього?

– Головне – знати міру: перехилив дві-три чарки чи келих вина, і на тому крапка! Якщо ж нема спину, тобто хочеться випити ще і ще, і без цього – аж ніяк, то це вже – алкоголізм. З алкоголіком про куль-туру пиття говорити не можна. Часто до мене на повторне лікування приходять мої ж пацієнти з ремісіями 5,10,15, 20 років. Наприклад, на минулому сеансі була людина, яка приїхала з Португалії – ремісія 17 років, тобто 17 років – ані грама: "Я думав, що я не алкоголік, бо стільки років не пив, а тепер, скуштувавши трішечки вина, відчув, що все починається спочатку".

– Тобто ви наполягаєте на тому, що, попри лікування, позбутися алкогольної, рівно як і тютюнової, залежності – неможливо?

– Можливо – за умови не експериментувати з алкоголем. Я, до речі, завжди обіцяю пацієнтові не те, що він кине пити і не буде пити, а те, що із моєю допомогою досить легко позбудеться тієї проблеми. А буде він чи не буде пити – гарантій таких ніхто давати не може. Я всім своїм пацієнтам говорю так: якщо після моїх сеансів у вас виникає бажання випити, зателефонуйте або прийдіть і скажіть: "Лікарю, ви мені не допомогли". Але таких випадків жодного разу не було.

– Медики розрізняють чоловічий і жіночий алкоголізм. Прошу мені розтлумачити, у чому різниця і чому вважають, що жінки легше і швидше спиваються?

– Жіночий організм не продукує тих ферментів, що розщеплюють алкоголь так, як чоловічий організм. І саме тому жінка набагато швидше наражається на залежність від алкоголю, ніж чоловік. Жінок, до речі, і лікувати важче. На жаль, останніми роками жінок, які зловживають алкоголем, стало набагато більше. Скажу так: на сеансах із гіпнозу у мене тепер чоловіків і жінок – 50x50. Усі жінки, ліковані мною, мають ремісію по 15 – 20 років. Але алкогольно залежні жінки, на скільки б років вони не кодувалися, раз на рік обов'язково мають прийти до мене на закріплення "коду".

– Я знаю, що у вас лікуються доволі багато людей успішних – і в бізнесі, і в житті. Як ви, психотерапевт, можете це пояснити? Як на мене, найчастіше все ж таки вдаються до надмірного споживання спиртного невдахи або люди занадто амбітні, які спиртним знімають стрес...

– Почну з того, що успішний бізнес – це також стрес, і ділові успішні люди теж хочуть зняти напруження. Часто – алкоголем. Окрім того, візьміть до уваги спосіб їхнього життя – а це зустрічі, пре-зентації, фуршети... Знову ж таки, вкотре, повторюю: якщо людина хоче помірно випивати, якщо може помірно випивати – на здоров'я. Але, але, але... Я у своїй практиці бачив дуже багато пацієнтів, які, починаючи лікування, приїздили в шикарних авто, а через деякий час, не стримавшись й далі зловживаючи спиртним, губили все – починаючи від бізнесу і, відповідно, кар'єри, грошей, і закінчуючи сім'єю і друзями. Щодо зняття алкоголем стресу. Це є ілюзія. Так, спиртне одномоментно ніби й знімає напруження, але негативних наслідків після його вживання набагато більше, ніж суто зняття стресу. Повірте, у мене стресових ситуацій теж є доволі, однак я знімаю емоційний негатив цілком інакше.

– Як?

– Або фізичними вправами, або йду в сауну, або їду на риболовлю. Якщо хтось вважає, що алкоголь при стресі помічний – нема проблем, одначе завжди треба пам'ятати про межу, через яку не варто переступати, бо, переступивши раз, можна зайти дуже далеко. А що "світить" у тому "далеко", знають усі, хоча, на жаль, аж ніяк не всі це усвідомлюють. До мене нещодавно звернулася жінка, яка має розумово неповносправну дитину. Пані прийшла просто порадитися, як навчити дитину бодай елементарно складати коробочки. Притім зазначила, що чоловік усе життя пив, і коли вона йшла до мене, теж валявся п'яний. От вам і наслідки – незворотні, про які говоримо впродовж нашої розмови.

– Тепер в аптечній мережі з'явилося дуже багато таблеток, які нібито знімають абстинентний синдром. Як ви ставитеся до вживання цих препаратів саме в сенсі зняття похмілля?

– Похмілля, можливо, ті таблетки й знімають, але не знімають психологічної залежності від алкоголю. Психологічну залежність, підкреслюю, можна зняти тільки словом. Ще раз повторюю: мої сеанси подібні до проповіді священика. Принагідно зазначу, що до мене на сеанси приходять і священнослужителі.

– На слуху такі методи зняття алкогольної залежності, як кодування і підшивання. Що це таке?

– Лікування словом, тобто метод, який розробив Олександр Романович Довженко, – це єдиний у світі метод лікування, що допомагає людині через розум, через свідомість і підсвідомість позбутися хворобливої залежності від спиртного. Трапляється, що, попередньо розмовляючи з пацієнтами, я переконуюсь, що їм слово, тобто психотерапія, не допоможуть. І тоді я рекомендую їм підшивання, бо словом, навіюванням, гіпнозом тут не зарадиш. Ампули, еспіралі, що їх у лікарнях вводять залежним від алкоголю, розраховані тільки на страх. Тобто людину лякають тим, що після введення таблетки або ампули пити не можна, бо буде дуже погано – аж до смерті. Але на страху триматися, тим паче, що введений препарат не знімає потягу до алкоголю...

– Гіпноз – втручання у підсвідомість. Як на мене, це страшно.

– До речі, таке питання дуже часто ставлять мої пацієнти-алкоголіки: "Лікарю, мені, напевно, буде дуже погано після вашого сеансу". Я їм на це відповідаю: "Чому ж ви ніколи не замислювалися над тим, як горілка впливає на ваш мозок?". Кодування – це сеанс, який проводиться у стані свідомості. Це – по-перше. По-друге, втручаючись у підсвідомість, я лишень знімаю потяг до спиртного – інших завдань нема. І до 90 % моїх пацієнтів позбавляються потягу до всіх видів спиртного.

– Чи входить у вашу методику формування відрази до алкоголю?

– Ні. Зазначу, що рефлекс відрази до алкоголю – дуже нестійкий. Я бував у московських клініках, де застосовують цей метод, сам його застосовував, і дійшов висновку про його низьку ефективність. Те саме стосується і позбавлення тютюнової залежності. Я застосовую метод голкотерапії. Часто буває так, що розпочинаю лікування з голкотерапії, а потім пацієнт іде на сеанс гіпнозу.

– Чи траплялися вам хворі, які усвідомлюють необхідність лікування, але з огляду на різні причини (це може бути, припустимо, тип нервової системи, певний вид діяльності, шкідливі умови праці тощо) погано піддаються лікуванню?

– Алкоголізм, як мовиться, не обминає ні двірника, ні генерала. У мене лікувалися люди різного віку, різного інтелектуального рівня, різних професій І уподобань... Головне, ще раз підкреслюю, щоб пацієнт усвідомив свій стан, свою хворобу і захотів, щоб я йому допоміг. У мене проходили курс лікування люди і з СБУ, і з МВС, і з прокуратури, і з податкової, і лікарі – тобто такі, які за родом своєї діяльності не дуже й надаються до навіювання, до гіпнозу. Але ці солідні пацієнти, пролікувавшись, уже тривалий час не випивають.

– Ви працюєте з пацієнтами індивідуально чи все-таки на-даєте перевагу груповому методу?

– Як коли. Але, в основному, застосовую груповий. Групи неве-ликі. До речі, для самого пацієнта краще бути в групі. І я ніколи таких сеансів не виконую в алкоголіка вдома.

– Чому?

Тому що я є для пацієнта, а не він – для мене. І пацієнт абсолютно чітко має усвідомлювати цю відстань.

– Є чотири стадії алкоголізму. Залежних якої стадії берете на лікування?

– Дуже часто до мене звертаються люди, які прийшли, як мовиться, з чужого досвіду. Виглядає це так: "Мій сусід кілька років мало не під парканом валявся, а тепер, – ані краплі. Ви його вилікували – допоможіть і мені".

– Тобто стадія алкоголізму для вас значення не має?

– В принципі – ні, було б бажання хворого лікуватися. Також мають бути відсутні психічні розлади.

– Якого наймолодшого і якого найстаршого пацієнта пролікували?

– Наймолодші – 16-річні хлопці. Ще молодшого віку траплялися токсикомани. Щодо найстарших... Останні 10 років, і це, напевно, пов'язано зі труднощами нашого життя, – це пацієнти, яким понад шістдесят. А основні вікові межі моїх хворих – від 20-ти до 50-ти років.

– Самі, до речі, алкоголь споживаєте?

– Категорично – ні.

– Чи був випадок у вашій багаторічній практиці, який взяв «за живе»?

– Такі випадки у мене – щодня. Якщо посидіти у мене на прийомі і подивитися, як приходять жінки і приводять чоловіків, як приходять мами, часто вже дуже поважного віку, старенькі, і приводять синочків-алкоголіків...

– На скільки років кодуєте?

– Залежність від алкоголю знімаю в процесі сеансу. Але якщо сказати людині, що все життя не можна вживати алкоголю, вона сприйме це болісно. Не йдеться про тих, хто "дійшов уже до ручки", тобто втратив роботу, сім'ю тощо. Такі люди кодуються на все життя або на 10-12 років. Я кодую клієнта, на той термін, який він сам, собі обрав. Але на термін – не менше року. Проводжу, за бажанням пацієнта, по закінченні терміну, продовження "коду" – ця процедура безплатна.

P. S. Пан Трізна записує на сеанс тільки після попередньої співбесіди з пацієнтом (бажано – тверезим). Години прийому на вул. Природній, 6 у понеділок, вівторок середу і четвер – з 13.00 до 16.00.

Розмовляла Тетяна Козирєва
Взято з газети «Ратуша» №21 (1131) 4-11 березня 2004 р.